Говоримо "по-львівськи"

Обожнюю Львів і все, що з ним пов'язано. І не тому, що мій хлопець родом з цього славетного міста, а тому, що перш за все, не дивлячись ні на що, Галичина завжди залишалась патріотом своєї держави, своєї історії, самих себе, - і мало того, що вони це зберегли, вони це зуміли пронести через віки і передати у спадок нам, що, без сумніву, заслуговує поваги!:)

Повертаючись на початок, скажу, що часто цікавлюсь львівськими традиціями, подіями, що проходять у місті чи то просто перечитую цікаві факти з життя міста. І от недавно натрапила на цікаву і досить забавну статтю щодо...
галицького діалекту.Він настільки колоритний та захопливий, що перечитувати його без посмішки на обличчі неможливо. Представляю вашій увазі невеличку збірку-словник львівського діалекту.

Словник галицького діалекту*:

Алярм – сигнал, тривога

Амбулянс – медична допомога

Андрус – злодій

Андрути – вафлі

Багнет – штик

Балакати – говорити (балак – розмова)

Бальон – повітряна куля

Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою

Баняк – каструля

Батяр – шибеник, хуліган

Бздура – нісенітниця

Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися

Біня – дівчина

Брама – ворота

Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний

Вельон – фата молодої

Виходок – вбиральня

Вуйко – дядько

Вуйна – тітка

Галіція – Галичина

Гальба – кухоль

Гара – горілка (або самогон)

Гонор – честь

Гречний – ввічливий

Гуляти – танцювати

Ґазда – господар

Ґаляретка – желе, мармелад

Ґудз – вузол

Дефіляда – парад

Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)

Дупа – попа

Жовнір – солдат, воїн

Забава – свято, танці

Заліско – праска (утюг)

Зафундувати – виставляти

Захцянка – бажання

Зимно – холодно

Зупа – cуп

Камізелька – жилет, безрукавка

Канапа – диван

Канапка – бутерброд

Калапуцькати – мішати

Карамболь – зіткнення

Кашкіт (кашкет) – кепка

Каштелян – комендант

Квасний – кислий

Келих – чарка

Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка

Кобіта – жінка, дівчина

Колєжанка – товаришка

Креденс – шафа зі скляними дверцятами

Кремпуватися – соромитися

Кримiнал – тюрма

Криж – полотно, сукно, відріз тканини

Крижі – нижня частина спини

Криївка – таємне сховище

Ксьондз – священник

Кумпель – товариш

Куцати – блювати, ригати

Куця – свиня

Легінь – юнак

Летовище – аеропорт

Лєгуміна – десерт

Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира

Люстро – дзеркало

Люфа – дуло

Льох – підвал

Льоха – свиня (яка має народити)

Мантилепа – неохайна людина

Маринарка – піджак

Марципан – делікатес

Морва – шовковиця

Москаль – росіянин

Мешти – туфлі

Нагла поміч – швидка допомога

Нагнітки – мозолі

Нарваний – наглий

Небіжчик – покійник

Нездалий – непридатний

Ногавиця – штанина

Обійстя – подвір’я

Обмова – плітки

Обрус – скатертина

Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь

Оздоба – прикраса

Оферма – незграба

Пательня – сковорідка

Пацьорки – намисто

Паця’ – порося

Пащекувати – грубо говорити

Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо

Пінда – дівчина-підліток

Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники

Покій – кімната

Помарніти – схуднути

Презент – подарунок

Проплі – перхоть

Прятати – прибирати

ПублІка – шльондра

Пуделко – коробочка

Пулярус (полярес) – гаманець

Пуцувати – чистити

Пуцька – прутень, статевий член

Рандка (рантка) – побачення, зустріч

Ревізія – обшук

Рейвах – розгардіяж, бардак

Ресторація – ресторан

Ринва – стічна труба

Ровер – велосипед

Ружа – троянда

Румегати – жувати, пережовувати

Рура – труба

Склеп – магазин

Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний

Смарувати – змащувати

Сподні – штани

Статечний – пристойний

Стирка – повія

Стрийко або Стрий – брат тата

Стрих – горище

Табака – піхва

Трафунок – випадок

Файка – люлька

Файно – добре

Фармація – аптека

Фацет – парубок

Фест – швидко

Філіжанка – горнятко

Фіра – віз

Фірман – шофер возу

Фіранка – гардина (рос. штори)

Фоса – рів

Фотель – м’яке крісло

Фрезура (фризура) – зачіска

Фузія (фузея) – гармата

Цівка – струмінь (води)

Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)

Ціхо (ціхутко) – тихенько

Цукерня – кондитерська

Цьомати – цілувати

Цьотка – тітка

Чуприна – шевелюра

Шваґро (швагро) – чоловік сестри

Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти

Шпацирувати – прогулюватися

Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня

Шпрехати – говорити

Штинь – сморід

Штрика (штрека) – залізна дорога

* – тут галицькі слова, не лише львівські

Сподіваюсь, що словник вам приглянувся, і ви візьмете щось для себе:)