Постійні чейнджі-частина нас самих. І якщо хтось скаже, що ні, то все одно буде неправий, адже ми змінюємося протягом всього свого життя. В яку сторону, то вже, звісно, особиста справа кожного. Хотілося б, звичайно, щоб тільки в найкращу, можливо, тоді б і світ став добріше, а так, як кажуть, маємо те, що маємо.
Особисто для себе я винесла одну єдину річ: коли тебе поглинає мейнстрім життя, найважливіше - не загубити своє "я". Досить часто в погоні за визнанням оточуючих, відкидаєш свої принципи на заднє сидіння і поглинений подіями сучасності, взагалі забуваєш, що такі мали місце. Та інколи варто поглянути у дзеркало заднього видіння, щоб не упустити щось важливе!
Так і я, інколи втрачаю себе, намагаючись здобути оцінку "відмінно" в очах інших людей. І зараз питаю себе: задля чого?! Близькі до мене все одно люблять мене такою,яка я є, а ті, хто далі навряд чи оцінять мене справді по "гідності", бо абсолютно не знають мене справжньою. От і виходить, що ведеш "подвійне" життя, з одними одна, а з другими така, як є. Думаю, варто зрозуміти, хто дійсно любить тебе і ставиться respectливо, а хто і без тебе себе почуває непогано і відпустити останніх. Життя таке коротке, що зациклюватись на байдужих до тебе немає сенсу, бо від нього(життя), треба вижимати максимум, треба максимально бути щасливим, максимально проживати день, максимально святкувати, максимально приносити радість друзям та сім'ї. Тоді і ти отримаєш від свого life суцільний максимум.
Займайся своєю справою, будь близьким з тими, хто любить, не зважай на те, що подумають інші, і тоді повірити в те, що фейрітейл існує, - справді можливо! Повірила я, повірте і ви!:)
Комментариев нет:
Отправить комментарий